…Неня моя Чорна Гора, гей, гей, гей!!!
Дібравшись до Дземброні, наша дорога то поринала в лісові хащі, напувавши нас своїми живильними джерелами, то виринала на вершини, захоплюючи неймовірною красою та надававши нам безмежну енергію життя!
Підкоривши г.Вухатий Камінь ми узріли те, заради чого приїхали – г.Піп Іван, котру ще називають «Чорна Гора».
Невдовзі ми опинились на ній, подолавши відстань,страхи, та перевіривши свою силу волі.
Чорна Гора зустріла нас привітно, хоча спочатку і перевіряла своїми вітрами.
Однак вона нас прийняла, та дозволила осягнути її красу і велич! ЇЇ енергетика змогла згуртувати нас і дала змогу, як і колись, заспівати Українських пісень з побратимами
Воля Козак, Люлькою, та
Козак Подільський!
Слава Чорногорі!
Слава товариству!
Слава Україні!!!
